А що, хтось проти?

.... про хоть що...

Tue, 22 Dec 2009 14:33:39 GMT

Ну одним словом.... фото з Битви фотографів тут ) Це собі на згадку ) Битва....

Моя душа, серце, тіло та думки - вільні, як птах у небі )))

Fri, 18 Dec 2009 13:07:52 GMT

Стільки скавунчання, декілька прогулянок, казкові моменти в моєму житті, майже 50 постів про тебе в ЖЖ і на кінець за останні пів року ти розірвав це коло, по якому я кружляла 4 роки... ДЯКУЮ!!!!!! Я мазахістка....я сама собі роблю боляче, в користь самій же собі...ну і відповідно іншим... Не так давно пролунали слова: - Ну.. ти справді думаєш, що вона на нього "поведеться", навіщо він їй? Це не той...Не бери собі в голову, та заспокойся... Мене заспокоювали, а я піддакувала, в мене лились гіркі сльози, але я знала, що вона на нього "поведеться"...знаючи дуууже добре його, та й її...я все знала на перед, просто сама себе заспокоювала ... що можливо десь ще є той шанс...але нажаль... Ну от і настав той час, коли вони разом )) Але, якби вона все знала... то на запитання: -чому ти його не добиваєшся і надалі? я б їй відповіла: - Напевно, я б змогла йому дати на багато більше ніж ти, але він не хоче це брати, навіщо тоді я маю змушувати людину? Це була б дуже коротка розмова...

Ми з тобою вже розмовляєм, але я всеодно стараюсь тебе уникати..... Я бачила ВАС вчора разом, я сиділа і спостерігала за тобою... знаєш, ти був щасливий і задоволений,але мені стає легше коли я бачу, що ти з кимось, а ніж сам...і не зі мною.. тепер ти для мене чужий...не те щоб повністю...а просто ти не мій...ти належиш іншій... і сюди я не буду втручатись...у вас все буде добре...навіть не зважаючи на те, що я в це не вірю )) Для тебе, вона буде дуже хорошим уроком, або коханою жінкою... одне з двух...але не все одразу ) Я стерво? Так... просто коханим людям, завжди бажаєш добра... Я бажаю тобі добра, навіть якщо я не вірю в вас разом... Але ще раз повторюсь - не буду вмішуватись, і щось тобі казати, щоб ти не ображався на мене... бо коли воно стане все на свої місця, то не хочу , щоб ти переступав свою гординю - вибачаючись переді мною... ))) Ну от і все... Моя душа, серце, тіло та думки вільні, як птах у небі...

Все одно мене не покидає думка, про те, що можливо колись я була купідоном? Адже після мене всі знаходяь собі пару...я, як якийсь каталізатор між двума речовинами (людьми)

ти тільки що перезвонив, і зараз зайдеш можливо..ми підемо на каву і будимо розмовляти з тобою ПРО НЕЇ !!!!! Але я вже не буду так реагувати !!!!

вырвано из головы...моей..

Wed, 16 Dec 2009 08:38:00 GMT

За окошком снег...
В ушах Дельфин - Принадлежу
Тело мёрзнет
Кто-то и где-то на меня обиделся
Я замерзаю...
Клиентов нет, а я их жду...
В углу экрана ёлочка сияет - напоминает, что скоро Н. Г. ...а толку.?
Сказка будет? А может...хоть разок...сотвори чудо ((( нет?.. ну ладно..
Хочется почувствовать тепло чьей-то руки у себя на плече...
Я сейчас просто взорвусь...лопну..или разобьюсь как стеклянный шар..на мелкие осколки...
чтобы не собрать и не вспомнить (((

...чашка чаю та келих пива )))

Mon, 14 Dec 2009 20:31:14 GMT

Інколи, потрібно відпустити своїх друзів, забути на деяий час, щоб згодом побачивши, зрадіти їм. Сьогодні я вже побачила таку людину. І ми навіть просиділи 3 години за чашкою чаю і не замітили, як пролетів час. А небачились зовсім трішки, мабуть неділі дві не більше! Але я так рада була бчаити цю людину!!!!!!Розмова про все на свтіті. Про те, що в когжного сталось за якихось дві неділі. І ви не повірите. Сталось в обох багато чого!!!!! Обожнюю такі зустрічі. Коли поспішаючи додому, ти випадково натикаєшся на того, кого давно не бачила. )))))

Льюис Армстронг не спасает от одиночества - проверено!

Mon, 14 Dec 2009 02:30:06 GMT

Ну знаете ли....это уже ни в какие рамки не лезет...
На часах сейчас 4 часа утра, только пришла домой с очередной "гулянки".. (чесно сказать, что было весело - это почти соврать, но моментами было и весело ;)
Хочется кричать, хочется выть волком, хочется просто засунуть себе в тазик (глубокий) с ледяной водой, хочется уткнутся в теплые и нежные объятия что бы не думать..ни про что не думать.. а про тебя в особенности!!!
Я всё прекрасно понимаю, всё прекрасно принимаю и молчу в ответ...но меня это где-то глубоко очень терзает...терзает сильно очень, особенно ночью, когда вот так как сейчас не спится и буквально пол часа тому мы виделись.
Да..
я себе решила, что лутче будет видеть тебя редко, остаться просто знакомыми и никогда не думать о том, что могло бы быть у нас...

Почему же так трудно найти себе человека, который будет меня устраивать, почему во всех я вижу много недостатков (хотя и сама не без них) последнее время очень стала сильно "быковать" неужели нужен выброс адреналина, и я таким способом решила его выбросить???
Что-то не ладное происходит, Постоянно в поисках чего-то или кого-то но увы безрезультатно. Что это такое? Карма? Судьба? Или это и есть смысл жизни, найти то, что всю жизнь искала и беречь это? А что если уже нашла, но ...потеряла, как тогда быть? Что после этого делать? Просто существовать? Глупо как-то...
Так хочется одним глазком взглянуть на свое будущее есть ли там кто-то рядом, и всё хорошо ли там. Чтобы просто не проживать впустую, чтобы знать наверняка к чему стремится...

мне надоело уже самой столько думать и писать про тебя
хочется просто тебя застрелить, чтобы не было..
или просто вытереть те моменты которые помнят мои мозги связанные с тобой ((
ААААААААААААААААААА
если вы ночью услышите крик
это я

прошу о помощи.....
..-..--..-...---..--.-...--...--......----------.....

вальс, вальс,вальс как я хочу кружиться в ритме вальса.....

Thu, 10 Dec 2009 20:43:38 GMT

Лежу на кровати головой вниз, комп стоит на полу качает фильмы... в динамиках играет
Д. Шостакович - Вальс 2 (Джаз-сюита №2), Вот в таком положении я думаю стоит ли сесть за стол и начать что-то рисовать? А под музыку представила себе большое помещение, зал с огромными люстрами в которых горят свечи, пол в этом зале отполирован до глянца. Много мужчин во фраках и женщины ....женщины в шикарных платьях, с веерами из пышных перьев (чьих-то;) в тончайших корсетах с осиновыми талиями, плавно танцуют вальс. Эту идилию ничто не может нарушить, это красиво, это помпезно...это у меня в голове...мечта, хоть раз в жизни попасть на самый настоящий бал )))) с живой музыкой (огромным оркестром!!!!) с мужчинами во фраках, с бабочками и со всей своей элегантностью....ээх...

чтобы не думать, надо писать )

Tue, 08 Dec 2009 23:14:08 GMT

Я слишком люблю свою свободу, чтобы тратить время на мысли о тебе ! ! !
~~вот и пишу сюда, чтобы не думать (~~

А на самом то деле...
Очень сложно не думать (иногда думать, но сразу отвлекать себя), не видеть (иногда видеть, но не обращать внимания на тебя) и даже не слышать твой голос (иногда слышать, но понимать, что не со мной говоришь )....

Где тебя найду. где тебя потеряю и снова обрету?
Нет, это не любовь, это дружба до гроба,
Это слова на весь мир...
Ну и пусть, не смогла тебя забыть - не захотела.
В душе тепло похоронить, земле - тело.
Я к тебе прикипела, я к тебе приросла,
СТАЛА ПУШИСТОЙ, БЕЛОЙ!!!
все случилось слишком поздно или всё случилось рано...
Были яркими звёзды, словно свечи экрана,
Кто же виноват, даже не знаю....
Это грустная история о тебе и про меня.
Я говорила что пойму, если ты уйдёшь.
Я говорила, что уйду если не поймешь
Я обещала умереть, если ты умрёшь
Кто, кто если не я , если не ты,
если не лучшими друзьями были мы?
Теперь я дикий побег или ростение
Мои владения потревожил человек
Теперь туда не ходят корабли...
я отрываюсь от земли, и стремлюсь всё выше,
выше...в небо,
криша...
ближе к солнцу, к тебе...
Ты звонил в 12 ночи, если я была нужна.
Приезжала если хочешь, потому что я должна,
Я приду ты всё расскажешь, я уйду и ты заснёшь.
Не обидишь не обманешь, никогда не подведешь...

Жаль последние слова к тебе приписать не могу (((

...оййй..

Mon, 07 Dec 2009 09:34:59 GMT

ЖИзнь играет свой сценарий. И у каждого он разный (это грубо говоря). Допустим, сейчас сижу на работе еще пьяная в дробода, после обаллдеенноого вчерашнего дня...такая не одна в целом мире...но в итоге в у каждого свой сценарий.
ээээ..немогу ясно выразить мысль..трудно понимаете ли...состояние не разрешает....как нибудь допишу свою умную мысль )))

Немного о себе:

Mon, 07 Dec 2009 08:54:45 GMT

я засыпаю без тебя, а просыпаюсь не с тобой.
моя жизнь меняет координаты как ей угодно.
а чтобы мир не казался таким серым и пасмурным,
хочу в Индию на Холи

Фестиваль Красок – Праздник Холи (Индия)

Написал dopehat в потоке Места 7 месяцев назад

54 49 1553

В Индии существует самый яркий и красочный праздник весны — праздник Холи (Holi). Во всем мире праздник больше известен как Фестиваль Красок. Он связан с верованиями индусов и поклонению божествам.
Фестиваль Красок (The Festival of Colors) - это индийский народный праздник в честь прихода весны, празднования изгнания зла и возрождение жизни. В дни праздника Холи в каждом городе проходят свои празднования, повсеместно зажигают костры, символизирующие конец зимы и гибель злых духов. На огне сжигают злого демона Холику, бросают плоды сезонного урожая — зерна, кокосы и т.д. Наутро все, несмотря на сословия, касты, пол и возраст люди выходят на улицу, и начинается веселье — все обливают друг друга подкрашенной водой красного, зелёного,жёлтого, синего и чёрного цвета и кидаются цветными порошками.
Праздник Холи — один из немногих индуистских праздников, когда люди стараются не надевать свою самую лучшую одежду, а наоборот, одеваются поскромнее и попроще, поскольку любой, даже самый праздничный наряд, рискует быть безнадёжно испорченным пятнами краски. По легенде, чем сильнее тело покроют краски, тем больше положительных пожеланий адресовано празднующему.
Легенда о Холике.
Легенда получила свое название от Холики, сестры мифического короля Хираньякашипу, который имел власть над каждым, кто поклонялся ему. Но его маленький сын Прахлад стал приверженцем Бога Вишну. Тогда Хираньякашипу приказал своей сестре убить Прахлада. Холика, наделенная способностью проходить сквозь огонь невредимой, взяла ребенка и вошла в огонь вместе с ним. Прахлад начал воспевать гимны Вишну и был спасен из огня, Холика же погибла, потому что она не знала, что ее способность теряла силу, если она входила в огонь не одна.

всё про то...

Sat, 05 Dec 2009 13:14:51 GMT

Тест: Три грани твоей души
Мысли. Вечность. Ирония.
Твои грани:

Мысли
Вечность
Ирония

Для тебя жизнь – это особая форма, имеющая свою философию, увы, многие которую не понимают…
Ты все уже давно решил/решила для себя. Нет путей назад. Все канаты срублены, позади – огонь, а впереди – вечность…
Но что-то порой идет не так, не по правилам твоей же игры… И это начинает жутко раздражать! А потом вдруг раз… И все меняется! Замки, которые ты строил/строила годами, замки жизни - рушатся… Камни летят вниз…
Что делать? Обычно ты стоишь у двух дорог: первая – начать строить замок снова, по крупицам, долго, но упорно идя к цели, скрепя зубами от вспышек собственной ярости, но со старанием, и вторая – вдруг какое-то просветление… На месте твоего прежнего замка – стоял сначала туман, но он рассеялся… И вдруг свет… Ты идешь за ним… странный фосфорический свет. Ты найдешь его источник… Ведь твои грани души: Мысль, Вечность и Ирония – они помогают тебе во всем, в своем престранном, но верном тандеме.

Пройти тест

розмова молодих людей про ВЕЛИКЕ!!! Або 4 перинатальні матриці Гроффа

Thu, 03 Dec 2009 09:54:01 GMT

Ой руці чешуться щось написати, а про що...???? Немає нічого особливого зара в моєму житті, все йде якось дуже одноманітно...
Щось давненько не було виносу мізків з голови..!!!
Треба це виправляти....

Вчора була розмова з подругою про 4 перинатальні матриці С. Грофф через які проходить дитина від зачяття до народження. І вчені вважають, що саме ці фази після народження людина проходить на протязі всього життя. І проводять параалелі . Цікаво було поспілкуватись на цю тему.

....якось ми до цього дійшли (враховуючи те, що вона психолог...)..як кажуть "Через тернии к звёздам"
..згадала з чого це почалось. Я почала їй розповідати про дискусію з хлопчиком, який вживає час від часу грибі (тріпує) .Він весь час каже, що під грибами відкривається свідомість, що стаєш на рівень вище, що бачиш людей зовсім іншими очима, і бачиш хто є хто насправді, яке все кольорове і т.п.. Мене це зацікавило (адже інтерес у всіх завжди був великий). Але вживати різні психопрепарати або грибоси я не має бажання. А відчути і побачити те, що вони бачать в цьому стані бажання є дууууже велике. От і почала дізнаватись чи можливо не вживаючи щось, дійти до того стану (не вбиваючи свій організм усілякими хімікатами та сирими грибами;) Дійти можна. Хоч він усердно мені доказує, що НІ. Але в мене склалась своя думка,свій якийсь відповідний рефлекс і я теж вперлась рогами, що Можна!!! Ну от тепер шукаю, спілкуюсь, читаю...
МОЖНА. можна. МОЖНА ! ! ! аЛЕ ТРЕБА БУТИ ГОТОВИМ!!!!
Треба підготувати себе не тільки психічно, фізично і духовно...але й очистити всі свої проблеми дуже давно забуті!!!!! Адже гриби або щось інше це дуже швидкий перехід до цього стану, який на початку здається прикольним і дійсно щось відкриваючий. Але з часом воно, витягне ті проблеми, ті думки , які підсвідомість спеціально заховала як найглибше, аби газда почувався краще в цьому світі і не зійшов з розуму (ви уможете уявити собі те, що випамятаєте як народжувались,весь цей біль, цей страх і всі переживання, перший важкий ковток повітря, перший важкий звук, обрізання пуповини, коли ви не хоя виходите з того маленького, але такого теплого і хорошого місця, де все є. Не думаю, що психіка би це витримала, адже не всі народжувались швиденько і легко ((( а бувають і складніші випадки (((
От тому я і дізнаваль про різні холотропні дихання, про медитації і т.п.

Перинатальний період виділяють як окремий період життя людини.

За даними ряду авторів, зокрема St. Grof вважає, що те, що відображає перинатальний рівень безсвідомого переживання смерті і відродження проявляються у чотирьох типових паттернах або констеляціях. Для теорії і практики виявились досить корисними існування гіпотетичних динамічних матриць, які керують процесами, що відносяться до перинатального рівня безсвідомого. Їх називають базовими перинатальними матрицями (БПМ).
• Біологічною основою першої перинатальної матриці (БП М—1 )є досвід первинної симбіотичної єдності плода і матері в періоді ідеального внутрішньоматкового існування.
• Емпіричний паттерн другої перинатальної матриці (БПМ—2) відноситься до початку біологічного народження (початок пологів), до його першої клінічної стадії. При повному розгортанні цієї стадії плід періодично стискається м'язами матки, але шийка матки ще закрита, виходу немає. St. Grof вважає, що дитина відчуває при цьому нездоланне почуття зростаючої тривоги, яка пов'язана із смертельною небезпекою, і визначити джерело небезпеки неможливо.
• Третя перинатальна матриця (БПМ—3) відображає другу клінічну стадію біологічних пологів. На цій стадії скорочення матки продовжуються, але на відміну від попередньої стадії шийка матки вже відкрита. Це дозволяє плоду постійно просуватись по пологовому каналу. Це супроводжується значним механічним стисканням, задухою, часто безпосереднім контактом з такими біологічними середовищами як кров, сеча, слиз, кал. Все це відбувається у контексті відчайдушної боротьби за виживання. Ситуація при цьому не здається безнадійною, а її учасник не безпорадний. Він бере активну участь у тому, що відбувається, відчуває, що ці страждання мають певну направленість і мету.
• Четверта перинатальна матриця (БПМ—4) пов'язана із заключною стадією пологів, з безпосереднім народженням дитини. St. Grof вважає, що акт народження — це звільнення і, в той же час, відмова від минулого. Тому на межі звільнення дитина відчуває наближення грандіозної катастрофи. Однак радість свободи поєднується з тривогою: після внутрішньоутробної темряви дитина вперше зустрічається з яскравим світлом, відрізання пуповини припиняє тілесний зв'язок з матір'ю, і дитина стає анатомічно незалежною. Отримана в процесі пологів фізична і психологічна травма, яка пов'язана із загрозою для життя, з різкими змінами умов існування, визначає наступний розвиток дитини.

А ви знали, що є така гіпотеза, що дитина обирає собі маму за 6 років до зачяття, а батька лишень за 1 рік!!! ???
Як вам таке?

!Висновок!

Отже...Дитинка має бути бажаною завжди. Навіть думати про щось погане про дитину не слід під час вагітності.
Адже вам не хотілось би щоб дитина це відчула, і на протязі всього життя, думала, що щось не так в її житті.
І ще я зрозуміла, що треба дуже добре підготувати свою свідомість та підсвідомість до холотропного дихання (хотіла спробувати але відмовили бо не підготовлена. Добрі люди, а є й такі які не відмовляють, а навпаки заманюють - це погано. Бо не кожен готовий до того, що живе в його забутих думках (наприклад таке, як відчути своє народження !?!?! Вважаю треба дійсно бути сильно підготовленим саме на психологічному рівні.)
Так просто про це поговорити - так, але пробувати починати...ні...я ЩЕ не готова...

Реінкарнація . . .але в кого?

Thu, 26 Nov 2009 08:22:32 GMT

Спершу хочу висловити ВВЕЕЕЕЛИКЕ дякую karapuzina !!! Бо без неї, це було б неможливо!!!!!
Ну так от. Тепер в моєму кармані живе такий собі Sansung S5230 дуже милий і гарний )))

Дуже довго я на нього споглядала...(хоча спочатку око впало на нокію...але ціна мене зупинила ;)

А взагалі...я себе зараз почуваю маленькою дитиною, яка робить все що їй забажається, лиш щоб не думати про погане, не впадати в депресію. Можливо не дуже добре виходить (ВИБАЧТЕ хто попадає під цю хвилю), але...
про тебе я меньше тепер думаю... от тільки сни сняться дурні та погані...
що так і хочеться деколи перезвонити і впевнитись, що з тобою все добре,
і що ти не натворив ніякої нової дурниці!!!
Чому?
Чому я себе відчуваю відповідальною за деяких людей, які мені нічого хорошого в цьому житті не принесли?
А тих, які мне дійсно люблять (хоч я їх теж люблю) часом намагаюсь уникатиі навіть інколи просто не чути.
А на різне" *авно" (вибачте) меня, як магнітом тягне, а потім шкодую,
бо дорогі мені люди, і яким я дорога - зникають, вони ніби відчувають, що тут вони нічим не допоможуть (((.
Де справедливість???
Як дізнатись хто *авно і обходити стороною його???

ну буває.... піджимаю плечима

Sat, 21 Nov 2009 10:14:08 GMT

ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
ясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможуясильнаязможу
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі
незвонититобі

А вы знаете историю напитка Johnnie Walker ???

Sat, 14 Nov 2009 12:47:55 GMT

я думаю, каждыйв этой жизни должен был, ну хоооть разочек попробовать знаменитые виски :

Johnnie Walker,
Red Label,
Black Label,
Green Label,
Gold & Blue Label

Но!
Но не каждый знает их историю. Именно в этом ролике (который сделан без единого монтажа, перерыва и склеек то есть "одним кадром", который переснимался 40 раз) вам расскажут историю происхождения такого знаменитого и элитного виски!
6 минут просмотра, дадут вам много информации о которой можно будет поговорить попивая приятный и вкусный виски с друзьями ;)

совет на утро)

Sat, 14 Nov 2009 10:01:40 GMT

Наши представления о том, что такое любовь не могут быть абсолютно верными. Наиболее честное представление о любви – это то, действуя на основании которого, мы испытываем положительные эмоции. Если любовные представления мучительны для тебя, заставляют тебя страдать и нервничать, — значит, ты допускаешь ошибку — в оценках или поступках. Пересмотри свои взгляды и стиль поведения.

Ну от....

Thu, 12 Nov 2009 12:41:55 GMT

Прийшов той час, коли я тобі задала усі запитання, які мене турбували. В кінцевому результаті, я для тебе просто НІХТО, так-так просто НІХТО ((( навіть не друг...ну.. це твоє рішення..я з ним лишень змирюсь!

Кошачья тема..)

Wed, 11 Nov 2009 16:27:37 GMT

Никогда не любила ни котов, ни кошек.
Но..последнее время, они мне начинают нравитцоо...странно..
я даже нахожу сходства между собой и кошкой...не всегда...
где-то я такая же мууррка, иногда коготки пускаю...а иногда просто трусь плечиком с просьбой *ну погладь меня* или *или простой прийми меня* ...
даже рабочий стол на компе кошачий...
....и родилась я в год кошачий...тигра... )))
хм...интересно..что дальше мне ожидать? Неужели чем взрослее, тем меньше обращаешь внимания на какие-то принципы, через которые раньше трудно было переступить..? ? ? О_о

ееххх........ все залежить лишень від нас )))

Tue, 10 Nov 2009 13:10:40 GMT

Я вкрала з чужого посту, але мені так сподобалось.... От як тре робити відео на весілля )))) Я теж хочу такі спогади....

Запитання - тобі, відповіді - собі )))

Tue, 10 Nov 2009 12:38:12 GMT

От пишу, пишу сюди ... про тебе багато пишу. А потім задаю собі запитання: А навіщо? Невже мені має стати легше від цього? Адже вдійсності легше не стає..(((
На всі свої запитання до себе, я знайшла відповіді.
Залишились лиш відповідіі почути від тебе.
Колись все таки надіюсь, що почую.. ))
Вчора, сидіши вдома і слухаючи мелодію дощу відчула прилив нового депресивного стану. Потім згадала недавній (ну у зовсім недавній ) стан..і вирішила, що НІ!!!! Я його до себе не впущу...
Досить було собі мізки заливати всякою дурницьою. Потрібно вже продвигатись далі ! ! ! Не я повинна на тобі зависнути, а треба щоб ти на мені зависнув. І щоб ти стільки думав та здогадувався, що відбувається в моїй голові )))
Ну так от.
Даю тобі можливість (кому я це кажу??? сама собі знову, ти ж не дізнаєшся...) хоча, можливо й дійсно якось повязані люди між собою телепатично ? *тут має бути смайлик, який чеше себе по потилиці *
так...можливість...виправитись...і зрозуміти для себе, чи я тобі потрібна. Якщо так - це ЧУДОВО! Якщо Ні - я з цим проживу) ! ! ! Я відпущу. Головне щоб ти довго не думав, а то я звикну і мені буде важче тебе відпустити )))
Ну от. )))
Задоволена йду далі шурпати простори інтернету )))

ААААА...
ти навіть не уявляєш, який дурдом вмої голові(((
Ніхто не уявляє (((

хмм....а ведь так оно и есть (((((

Mon, 09 Nov 2009 17:01:26 GMT

надо ли мне это все?
надо.
человек хоть раз в жизни должен испытать что-то подобное.
нет, это не любовь.
ведь любовь не бывает безответной.
это слепая страсть.
желание.
идущее откуда-то изнутри
жаждущее тебя, твой голос, губы, в надежде на нежность...
я в поисках замены.
но где-то на уровне безисходности.

Про все і ні про що одразу ///

Mon, 09 Nov 2009 12:07:45 GMT

Від тебе, я ніколи не почую слова кохаю або люблю...

Від тебе ніколи не дізнаюсь, ким я насправді є для тебе...

Ми зустрічаємось так рідко, щоб встигнути про все поговорити.

Ми зустрічаємось занадто швидко, щоб мить цю зупинити.

Мене хвилює твоє тіло, твої вуста, твої слова і навіть твої думки...
    / Тобі ж насправді все це не потрібно... /

Пишу вірші - про тебе / ти їх ніколи не почуєш... /

Я обіцяла завжди бути поруч - так воно і є.

А сам гіпнотизуєш, сковуєш, підносиш під самі небеса,
а потім просто розтискаєш пальці...

Я в низ лечу, втрачаю все, але очей від тебе не відвожу...
   і просто образ, спогади, думки ....

Я знаю, ми зустрінемось...знову...
    і цілий вечір зможем розмовляти - про все на світі...

Знов ти будиш пестити і цілувати,
    І моє тіло, до себе сильно притискати.

Мене будити, ніжним поцілунком...

Мою долоню в своїй стискати,
    і на мої запитання не відповдати...

Знаєш, я так довго можу грати...

    Питання лишень в тому,
який фінал у цій казковій грі?

всякие приятности....так по мелочи..но приятныыые )))

Fri, 06 Nov 2009 10:16:12 GMT

-Как приятно просыпаться когда рядом лежит парень, и нежно посапывает на ушко )))

-Когда понимаешь, что нет ничего лучше в мире, чем засунуть свои ноги под одеяло и греть их вывалив на кого либо ;)

-Когда смотришь фильм в пьяном состоянии с ноутбука, а он закрыт и слышно только звук))) (свет экрана сильно режет в глаза), и при этом всё понимать и еще комментировать )))

-Когда тебя мучает совесть, что надо вставать на работу (а спать улеглись вот буквально только что), и тебе сонным мужским голосом говорят : эээ забей, поспи еще чуток, перезвони, скажи что опоздаешь...и дальше закутаться в одеяло и спать ))

-Когда ты почти уснула, а на тебя тут сверху наваливается тело (мужское конешшшно ;)и обнимает со словами: ты мне такая родная почему-то, (так приятно (хотя знакомы и не так давно))

-а ты не зная, что сказать, просто смеешься в ответ..))) по доброму конечно

-приятно, когда тебя спрашивают: можно ли обнять и обнимают сильно-сильно ...

-когда тебе гладят голову, или чешут спинку ))) мууурр...

-и приятно думать, что между нами ничего не было (пьянка - вырубает быстро;)...что это просто был совместный сон, но приятный и хороший ))))

Разбей свои окна. и двери открой,
Рви провода, беги, а не стой!
Чем дольше ты ждёшь,
Тем больше ты тонешь
И вот по колено в болоте...
Ты помнишь?!

Тебе говорили, что сотни путей
Открыты всегда для тебя, для людей,
Но куда не иди - видишь колья решёток,
А под ногами - всё то же болото.

В твоих глазах пламя, да только оно
слабеет и гаснет, уходит на дно.
И вот ты встал в строй, присвоен номер
И имя твоё здесь никто не помнит.
Удары в спину тугими плетями -
И кто эти люди, идут между нами?
С улыбкой кричат: "Вот же ваша свобода!"
И хлещут с плеча, нас толкая в болото!

Ты можешь быть тише, смириться, проститься
С мечтами своими о небе, о птицах,
Ты можешь надежды свои поменять
На номер и робу, баланду, кровать.
Встать на колени в липкую грязь -
Лицом в неё очень приятно упасть,
За сапоги обнимая кого-то
Под крики: "Ну вот она, ваша свобода!"
(С)
FoXy only 17

*********
Я про тебя почти забыла,
Как будто минуло сто лет...
И натыкаюсь лишь случайно
На след твой... будто бы и нет

В душе ни слова, ни зацепки,
Ни потайного уголка,
Где жить должна святая память
И капли давнего тепла.

Но - нет как нет. Тепло и тихо.
И не скучаю... будто лист
Давно уж из тетрадки вырван,
А следующий - снова чист.

Немного странно - удивляюсь
Порой тебе, твоим словам,
И редким новым фотоснимкам,
Твоим разбившимся мечтам...

Но - не хочу назад! ты знаешь,
Всё понимаешь, не зовёшь...
Меня простив, не забываешь -
Но всё пройдёт... и ты пройдёшь...
*********
Мне не скажут, что рядом со мною свежо, слышен шорох волны предрассветный…
Мне не скажут, что волос – как шёлк, что он пахнет фиалкой и летом.
Говорят, что красиво лицо, и желают меня бесконечно,
И кричат, что ужасен мой конь, стоит мне в его гриву улечься!
Говорят что одна лишь струна на нелепой короткой гитаре,
Говорят, что я богом дана, а зачем вот дана – умолчали…
Кто мне скажет, что я – океан? Что сердца пробиваю картечью?
А кто рядом со мной – будет ль пьян, когда душу мою искалечит?
Письма к римскому другу? Отнюдь! Я хочу быть у ветра волною…
Чтобы быть рядом в волнениях бурь, чтобы свет вился рядом со мною…
******
Слова твои как сон в бреду
Как откровенье как молитва
А я опять тебе открыта,
Четвёртый день пишу и жду.
Пусть будешь ты, как чародей–
Меня, как книгу прочитаешь,
Себя в мечтах моих узнаешь,
Средь сотни сказок и статей.
Лишь трону локоть твой рукой,
С тобой неслышна, словно ветер,
Ты мне родней всего на свете,
Лишь улыбнись и успокой.
Вся наша жизнь как миг один
А я не жду пути иного
Не слышу соловья ночного
Мне сумрак – враг и господин.
Я вновь держу ладонь твою
Как ветер губ твоих касаюсь
В тебе неслышно растворяюсь…
Тебя как воздух я люблю
И через сотни долгих зим
Опять приду в твои объятья
Чего ещё, скажи, желать мне?
Лишь быть с тобой… и для тебя…

Как свет далёкого огня,
Тебя, как солнце, ожидаю…
Но так о многом ли мечтаю:
Лишь быть с тобой…и для тебя.

*******
Мне нравится быть кошкою -
Сидеть
С тобой под вечер на холодной кухне,
Смотреть, как ты завариваешь чай,
И ждать, пока свеча сгорит, потухнет...

Мне нравится быть кошкою -
Кусать
Мой мех перебирающие руки,
С кистями и браслетами играть,
И в свете ночника зевать от скуки.

Мне нравится быть кошкою -
Молчать,
Вонзая коготки в твои колени,
И с наступленьем ночи убегать
Из дома прочь, от пыльных сновидений.

Мне нравится быть кошкой -
Приходить
Назад с рассветом, сонным и усталым,
Холодным от росы лишь мехом лап
Спины твоей коснусь под одеялом.

Мне нравится быть кошкой -
По утрам,
Тобой прощённой за мои сомненья,
В твоих объятьях снова засыпать
Пушистой, нежной невесомой тенью...
******

я засыпаю без тебя, а просыпаюсь не с тобой.
моя жизнь меняет координаты как ей угодно.
а чтобы мир не казался таким серым и пасмурным,
хочу в Индию на Холи (фестиваль красок ))))

Знову про те саме...

Mon, 02 Nov 2009 11:05:31 GMT

ну от і осінь прийшла а точніше вже майже уходить...така як має бути: чудова, жовта,тепла, з павутинням,з опавшим листтям та зі своєю мелодією....
мелодія шуршання листя, звук машин, гомін людей та звуками прихворівших діток та бабусь...Будьте Здорові - всі ))
...а також з піснями Земфіри..)))
Знову починаю думати, над словами : я тобі друг, а хто ти мені??? чи навпаки? чи взагалі потрібно над цим думати???
голова якась зовсім пуста, думаю про тебе набагато меньше, можна навіть сказати взагалі не думаю...часу немаю...хоча б дуже рада була побачити... хоча б почути...))вчора хотіла позвонити, але щось задумалась над чимось зовсім нереальним...та й заснула ))) можливо сьогодні вийде ?

Ой..вже скоро Новий Рік..хочеться щось ... хочеться КАЗКИ!!!

фото на паспорт )))
сама серйозність )))))

Ну хочеться виговоритись, а немає кому. (((

Mon, 26 Oct 2009 11:10:14 GMT

Останнім часом, щось взагалі все паде зрук - просто кришиться на маленькі крихти. І я тут ні до чого!!!
Намагаюсь , як найкраще це все склеїти до купи, а виходить - щось на зразок "прикріплена амеба (лишень разів в 1000 збільшена) на собачий хвіст, який росте із коріння великого дуба, на якому сидить сорока з куском металевого сиру в дзьобі, і чеше правою лапою собі під крильце..."
От таке в мене виходить....якщо точніше то це - просто чорна діра, яка розвивається сама по собі і тягне туди все мені дороге та любиме! Яке я дійсно вважала дорогим...чи то я собі знов щось вигадала. І як так можна сто разів і вперто вірити в те, що навколо всі хороші??? Що всі просто чудові та приємні???
Рожеві окуляри....
їх нажаль зламали... ( ще на SOJ...)..але я відчайдушно боролась, хотіла впевнити себе в тому, що рожеві окуляри вони не матеріальні, а скорше душевні...ну от і впевнилась - вони мають бути матеріальні (((

От так...здається повішали лапшу на вуха - ти її бачиш, відчуваєш, а зробити нич з тим не можеш....її далі вішають, а ти далі приймаєш...надоїло це все слухати...надокучили макаронні вироби!!!!

А отже висновки такі - с цього моменту я себе тримаю від вас усіх на дистанції. Ні кому нічого не довжна, не зобовязана, не розповідаю, і так само нічого взамін від вас брати та слухати не буду !!!!

~~Сама не знаю, що я тут наплела але щось дуже противно на душі!!!~~

капць, капць...дощовий ранок...десь в Іршавському районі ((

як не старалась бути веселою, але від думок нікуди не втичеш,
особливо коли навколотака краса (покажу потім)..
сум меня наздоганяв усюди (((

ось така в нас осінь сумна та дощова....

Ось так...

Wed, 21 Oct 2009 16:40:34 GMT

1) В осінній вечір, вилізши із ліжечка, я вирішила, що хочу забрати документи із художнього інституту. Ну щось зовсім мені там паскудно. Чи просто лінь? Впевнена в тому, що завжди можна туди повернутись, при дуже великій необхідності...але я ще не вирішила остаточно. Треба це як найкраще обдумати.
Моє тату вже майже підійшло до готовності, от якраз дочеаюсь клієнтів, і піду далі його дотушовувати.
Подобається мен ітакий спосіб життя - постійно кудись мчатись, десь щось творити, ламати собі мізки, як краще сформувати день аби все встигнути.... це самий улюблений мій стан ;)

2) Нажаль з тобою щось ми зовсім не бачимось.
Я тобі дзвонила, здається ти на мене навіть не ображаєшся,
але все таки осад в твоєму голосі відчувається...
Банально думати про те, що я тебе весь час хочу спитати:
але все ж таки, яку роль ти мені надав в своєму житті?
Це якась вторинна роль, чи взагалі задній план, так масовка...
Дуже мене тривожить це запитання.
я обовязково тобі його задам і, від відповіді нікуди не дінешся
а покищо, я спокійна, я задоволена йду даліі набивати тату...і думати про тебе..
хоча ні.....,
не про тебе,
а про біль та звук від машинки ((